Гістологія

Гістологічне дослідження (у повсякденному житті — гістологія) — вивчення зразків тканини під мікроскопом. Цей метод дуже поширений у сучасній медицині: він дозволяє точно поставити діагноз — насамперед, якщо мова йде про злоякісну пухлину — і розробити тактику лікування.
Для діагностики деяких захворювань, насамперед онкологічних, лікарям потрібно досліджувати зразок тканини, взятий зі шкіри, слизових оболонок, внутрішніх органів, лімфатичних вузлів, головного та спинного мозку. Отриману тканину вивчають під мікроскопом і оцінюють її структуру, розмір, форму, масу і консистенцію. Також обов'язково досліджують розміри і форму клітин, з яких складається тканина. Такий підхід дозволяє виявити порушення в будові тканин, встановити природу новоутворення (доброякісне воно чи злоякісне), а також зрозуміти, де знаходиться первинне вогнище пухлини. У медицині вивчення тканин і клітин під мікроскопом називається гістологічним дослідженням. У побуті нерідко зустрічається скорочений варіант цього терміна — гістологія.
Як готують матеріал для гістологічного дослідження
Після того як зразок матеріалу — біоптат — потрапляє до лабораторії, його готують для гістологічного дослідження.

Етапи підготовки біоптату:
•фіксація: біоптат обробляють формаліном (ця речовина допоможе зупинити процес природного розкладання тканин);
• проводка: фрагмент тканини зневоднюють і просочують парафіном, щоб зробити його більш щільним;
• заливка: біоптат заливають рідким парафіном, формуючи невеликий кубик — блок;
• різання: блок нарізають на «скибочки» (зрізи);
• фарбування «скибочок» спеціальними барвниками;
• консервація: зрізи закривають покривним склом. У такому вигляді вони можуть зберігатися до 3 років.
Так виглядає біоптат, підготовлений до гістологічного дослідження
Основні види гістології. Як проходить гістологічне дослідження
Основні методи гістологічного дослідження — світлова та електронна мікроскопія.
У першому випадку тканини вивчають під мікроскопом, що дозволяє збільшити зображення в 1 500–2 500 разів. Таке збільшення дає можливість побачити не тільки самі клітини, але і внутрішньоклітинні структури. А щоб краще розглянути їх, під час світлової мікроскопії застосовують фарбування, яке надає тканинам фіолетовий і рожевий колір.
Так під мікроскопом виглядає зріз шкіри. Сині крапки — меланоцити (клітини, які синтезують пігмент меланін)
Деякі тканини важко розглянути через їх оптичні властивості. Щоб зробити зображення більш чітким і контрастним, в сучасних світлових мікроскопах застосовують додаткові інструменти, здатні виділити об'єкт на тлі навколишнього середовища.
Основні види світлової мікроскопії:
світлопольова — вивчення забарвленого біоптата з використанням пучка спрямованого світла;
темнопольова — вивчення біоптата із застосуванням розсіяного світла;
люмінесцентна — дослідження біоптата за допомогою ртутно-кварцових або галогено-кварцових ламп;
поляризаційна — вивчення біоптату, освітленого двома променями, перпендикулярними один до одного;
фазово-контрастна — вивчення зразків тканин, що складаються з прозорих або навіть безбарвних мікрооб'єктів.
Фазово-контрастна мікроскопія тканини молочної залози
Більш сучасний метод — електронна мікроскопія. Замість променя світла (як у звичайному світловому мікроскопі) тут використовується пучок електронів. Він проходить через зразок біоматеріалу, потім обробляється і перетворюється на зображення. Завдяки електронному мікроскопу можна розглянути найдрібніші деталі клітин, які не видно в звичайному світловому приладі.
Електронний мікроскоп дозволяє збільшити зображення в 300 тисяч разів. При такому збільшенні вже можна розглянути атоми.
Основні види електронної мікроскопії:
• просвічувальна (трансмісійна) — потік електронів направляється крізь зразок тканини, що дозволяє розглянути окремі молекули і навіть вірусні частинки;
• растрова (скануюча) — потік електронів відбивається від поверхні біоптату.
Просвічуюча мікроскопія.
На знімку — скупчення вірусів поліомієліту
Результати гістологічного дослідження
Зазвичай результат гістологічного дослідження готовий через кілька днів після взяття біоптату.
Якщо відхилень не виявлено, то детального висновку може і не бути — в цьому випадку він не потрібний.

Якщо ж гістологічне дослідження виявило злоякісну пухлину, то у висновку лікар вказує стадію і поширеність онкологічного процесу.
  • зовнішній вигляд біоптату — розмір, форма, маса, колір, консистенція, патологічні включення у складі тканини;
  • мікроскопічний опис — розміри і форма клітин, однорідність їх структури, наявність або відсутність ядер у клітинах, порівняння з нормальними клітинами конкретної тканини.
Що входить до висновку гістологічного дослідження: